Що таке емоції?

Ми відчуваємо різні емоції протягом усього нашого усвідомленого і неусвідомленого життя. Розпочинається все ще в утробі матері, багато в чому під впливом її емоційного стану, хоча й не лише. На фундаментальному рівні емоції є реакціями на довкілля (на відміну від настроїв і почуттів), адже вони дозволяють нам швидко відрізнити щось приємне від загрози. Емоції просочують наші думки, впливаючи на ухвалення рішень, визначення життєвих цінностей, на взаємодію з оточенням, повідомляючи інших людей про наш внутрішній стан; на ставлення до самих себе, на здатність будувати близькі стосунки, на успіхи в навчанні й роботі, на поведінку, готуючи наше тіло до дії. Без емоційного відгуку не відбувається жодного епізоду в нашому житті. Навіть якщо здається, що ми нічого не відчуваємо в поточний момент, це хибна думка, тому що існують неусвідомлювані емоції, яких ми не помічаємо. Незважаючи на це, «непомічені» емоції теж накладають відбиток на думки, поведінку, мотивацію і бажання.
Емоція – це психічний процес, що відображає у формі переживань особистісну значущість та оцінювання зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини.

 

До    емоційних   станів   відносять:  настрої,  афекти,  стреси,  фрустрації    і пристрасті. Настрій має особистісний характер. У одних суб'єктів настрій буває найчастіше хорошим, в інших – поганим.

На настрій дуже впливає темперамент.

  • У сангвініків настрій завжди бадьорий, мажорний.

  • У холериків настрій часто змінюється, хороший настрій раптом змінюється на поганий.

  • У флегматиків настрій завжди рівний, вони холоднокровні, впевнені в собі, спокійні.

  • Меланхолікам часто властивий негативний настрій, вони всього бояться і побоюються.

Як допомогти дитині та самому собі здолати  негативні емоції?

  

Вправа на розвиток вміння розуміти себе

«Прислухайся до себе»

  • Якщо твій настрій можна було б розфарбувати, то якого б кольору він став?

- На яку тварину або рослину схожий твій настрій?

- А якого кольору радість, смуток, тривога, страх?

  • Можна вести «Екран настрою» («Щоденник настрою»), в якому дитина кожного дня буде малювати свій настрій. Це можуть бути  смайлики, пейзажі, чоловічки…

 

Вправа на вміння управляти своїми емоціями

1) Можна сильно стиснути кулаки,     напружити  м’язи   рук,  потім  поступово  разслабитися,  «відпускаючи»   негатив.

2) Необхідно натиснути п’ятами на підлогу, все тіло – руки, ноги напружені. «Ти – могутнє дерево, у тебе сильні корені, які занурені глибоко в землю, тоді тобі ніхто не страшний.» Ця поза упевненої людини.   
3) Вправа: «Уяви себе левом!» «Він красивий, спокійний, впевнений в своїх силах, голова горделиво піднята, плечі розправлені. Його звати як тебе (дитина), у нього твої очі, тіло. Ти –  лев!».

  

Вправа для приборкування гніву


           Намалюйте разом заборонний знак  «Стоп!» і  домовтеся, як тільки  дитина відчує що починає  дуже гніватися, то  одразу дістане цю  позначку  і  голосно скаже або про себе «Стоп!»                        

                             

АРТ-ТЕРАПІЯ

           Дитяча арт-терапія – це простий і ефективний спосіб психологічної допомоги, що базується на творчості та грі.

           Основна мета арт-терапії полягає в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання.

 

                                       Малювання  піною для гоління

           Нестандартні підходи до організації зображувальної діяльності дивують і захоплюють дітей, тим самим, викликають прагнення займатись такою цікавою справою. Оригінальне малювання розкриває креативні можливості дитини, дозволяє відчути фарби, їх характер і настрій.

                    

Ліплення з крохмалю та пінки  для гоління

         Для приготування маси для ліплення нам знадобляться крохмаль, піна для гоління, спритні руки і 5 хвилин часу. Висипаємо пачку крохмалю в тару. Потім порціями додаємо піну для гоління і все добре перемішуємо руками. На 400 грамів крохмалю необхідно приблизно 100-200 грамів піни. Додаємо піну, поки не почнуть виходити грудочки. Для кольору   харчових барвників або гуаш. За складом така маса нагадує мокрий пісок, який і замінить                                                                 вашим діткам пісочницю. З неї відмінно виходять пасочки, фігурки, тортики, башточки ... Так само можна пограти і в розвиваючі ігри. Головне, проявити фантазію. Все це бажано зберігати в пакеті або лотку, щільно закривши. Взагалі нічого з цим виникнути не повинно, але мені здається, що краще робити невеликі порції і витрачати за раз.
А готові фігурки чудово підсушуються в духовці або висихають на батареї.

Дерево емоцій

Протягом дня ми відчуваємо величезну кількість різних емоцій, а дитина відчуває їх ще більше. І не всі вони бувають позитивними, є ще образа, злість, смуток. Все треба обов’язково промовляти. Якщо прикро – треба поговорити, виговоритися. Тільки не зопалу, коли можна випадково когось образити, а коли «хвиля» обурення спаде.

Ось один з варіантів, як можна допомогти висловити емоції.

Можна намалювати велике дерево (без листочків). Потім повісити на двері в кімнату чи просто на видному місці. У цього дерева буде кілька важливих завдань. По-перше, воно допоможе краще висловити почуття, яке виникло в тій чи іншій ситуації, по-друге, інші члени і сім’ї і присутні люди знатимуть які емоції відчуває автор.

ГРА «ЗАМОК»

 Прекрасна  гра  для  відреагування  емоцій  травматичних  подій і просто як спосіб дізнатися про те чим живе дитина.

Хід гри.

Виріжте замок (його можна зробити не обов’язково білим чи чорним – підійде будь-який колір). Виріжте окремо вікна та двері, які потім можна буде «відчинити». Можна, за бажанням приклеїти все на жовтий папір (потім вирізати по контуру замку) за для того, щоб створити імітацію ввімкненого світла. Все матеріал готовий!

Тепер задаємо дитині будь-яку тему і складаємо розповідь. Таким чином можна працювати в найрізноманітнішій тематиці: розлучення батьків, дитячі ревнощі, адаптація до колективу (дитячий садок, школа), страхи… і ще безліч тем.

ГРА «ЕМОЦІЙНИЙ КУБИК 4 в 1»

          Всі ігри з емоційним кубиком вимагають довіри між дорослими і дітьми.
Друкуємо кубик, вирізаємо і склеюємо (або клеїмо зображення емоцій на пластмасовий чи дерев’яний кубик).

Хід гри.

Кидаємо кубик по черзі. Варіанти ігор:

а) Зображуємо емоцію, яка випала на кубику. Решта гравців відгадують її.

б) Згадуємо, хто з казкових героїв переживав подібні почуття і в якій ситуації: можна обговорювати різні казки, а можна одну.

Наприклад, коли Буратіно був сердитим? Здивованим? Радісним? Сумним?

Чому він радів / сумував / сердився і т.д.?

в) Згадуємо і розповідаємо ситуації зі свого життя, коли відчували ті ж емоції, що випали на кубику.

г) Починаємо придумувати казку про персонажа. Кидаємо кубик. Відповідно до емоції, яка випала продовжуємо сюжет (герой здивувався – чого). Далі кидаємо кубик. Герой зрадів – чому? Що сталося в нашій історії?

ГРА  «ДОМАЛЮЙ ПОРТРЕТ»


           Дана гра прекрасно розвиває уяву. За допомогою неї можна вивчати емоції та почуття, моделюючи різні їх прояви на кожному обличчі. Завдання полягає в тому, щоб намалювати портрет на задану тематику або на вільну тему.

 

 

 

Діагностика емоційного розвитку дошкільнят

Колірний тест емоційних станів

Визначення настрою дитини на заняттях проводиться за допомогою колірного тесту емоційних станів на основі тесту Люшера. Поганий настрій дитини, складні взаємини з педагогом чи однолітками можуть вплинути на успішність його діяльності.

   Для діагностики потрібно 8 кольорових квадратиків, які представлені на малюнку.Дитині пропонується вибрати квадратик, який схожий на його настрій під час заняття, а потім квадратик-настрій під час спілкування з педагогом. Далі для порівняння ви можете запропонувати дитині вибрати колір, який схожий на його настрій вдома, в дитячому саду, коли він спілкується з мамою, іншому і т. д. Пропонуємо вам інтерпретацію колірних виборів і колірних асоціацій. Безумовно, слід співвіднести отримані результати з вашими спостереженнями за дитиною під час занять або спостереженнями педагога.

  • Синій  колір  -  це  колір  вибирають спокійні, чутливі діти. Їх настрій загалом позитивно, хоча є деяка печаль. У дитини існує потреба у глибокому, розуміє його співрозмовника, в индивідуалізованному спілкуванні. Заняття, де немає особистого контакту з педагогом, їм не комфортні, вони замикаються в собі, сумують.

  •  Зелений колір - це колір вибирають діти з високим рівнем домагань. Вони відчувають потребу бути першими, потребу в похвалі. Ще для них значимо шанобливе до них ставлення з боку педагога та однолітків, вони люблять, щоб їх ставили в приклад іншим.

  • Червоний колір - це колір воліють енергійні, активні діти. Їм подобається пошуміти, побешкетувати, можуть бути заводієм в іграх. Колір показує, що на заняттях у дитини хороший, активний стан.

  • Жовтий колір означає, що дитина очікує від занять тільки хорошого, схильна слухатися педагога, виконувати його вказівки.

  • Фіолетовий колір - колір занадто дитячого поведінки, потребу в опіці, похвалу. Дитина може не дотримувати дистанцію у стосунках з дорослими, у разі надто суворих, жорстких вимог може вередувати, закотити істерику. В цілому настрій позитивний.

  • Коричневий колір - колір тривоги, дискомфорту не тільки емоційного, але й фізичного. У дитини погіршиться стан здоровя. Дитина може переживати із-за того, що його досягнення не відповідають очікуванням педагога або батьків.

  • Чорний колір - це колір вибирають діти, яким не подобається те, що відбувається на заняттях, вони висловлюють свій протест, бунтують, не підкоряються вимогам дорослих. Це стан відкритого конфлікту з педагогом чи однолітками, або з тією діяльністю, якою їм доводиться займатись.

  • Сірий колір - колір пасивного неприйняття. Сіре настрій означає, що дитина нудьгує на заняттях, що він байдужий до того, що відбувається, не вникає в процес, пропускає повз вуха вказівки педагога. Часто це відбувається тому, що дитина не бачить сенсу в заняттях, оскільки у нього не виходить виконувати вимоги.

         Таким чином, синій, зелений, червоний, жовтий і фіолетовий кольори говорять про емоційне благополуччя дитини, а коричневий, чорний і сірий - про неблагополуччя. На основі інтерпретації кольору і спостережень за вчинками і поведінкою дитини ви можете зрозуміти, наскільки комфортні для нього заняття.

 

Стратегії саморозвитку емоційного інтелекту

  1. Припиніть сприймати свої почуття як «позитивні» та «негативні»

  2. Спостерігайте за хвильовим ефектом дії емоцій

  3. Знаходьте комфорт у дискомфорті     

  4. Відчувайте емоції на фізичному рівні.

  5. Зрозумійте, хто та що може натиснути на ваші слабкі сторони

  6. Споглядайте за собою пильно, як яструб

  7. Записуйте свої емоції

  8. Не дозволяйте поганому настрою ошукати себе

  9. Не дозволяйте хорошому настрою ошукати себе

  10. Зупиніться і запитайте у себе, чому ви робите ті чи ті  вчинки 

  11. Завітайте до власних цінностей  

  12. Повірте в себе

  13. Відзначайте присутність ваших емоцій в книгах, фільмах і музиці

  14. Шукайте зворотній зв'язок

  15. Зверніть увагу на ознаки стресу, що наближається

 

 «Смуток додає глибину, а щастя – підносить. Смуток дає коріння, а щастя – гілки.

Щастя, немов дерево, прагне вгору до небес, а смуток – як корені, що йдуть углиб землі.

Вони однаково потрібні людині, і чим вище дерево, тим глибше воно йде вниз.

Чим дерево ширше, тим більше його коріння.

У всьому завжди дотримується пропорція. Це і є баланс», – Ошо.