Методи реалізації здоров’язбережувальної компетенції
| 2019 Лют 27, 9:57 PM | |
Здоров’я людини залежить, насамперед, від неї самої, її способу життя. Переважна більшість людей ставлять здоров’я на перше місце в рейтингу життєвих цінностей. Проте водночас багато несвідомо, а іноді і свідомо приносять здоров’я в жертву для досягнення інших цілей – навчання, роботи, кар’єри, отримання задоволення (наприклад, від куріння або вживання наркотиків). Часто це відбувається в молодому віці, адже багато людей починають усвідомлювати практичну цінність здоров’я пізніше, коли у них з’являються проблеми з ним. Які методи потрібно застосовувати у навчанні та вихованні дітей молодшого шкільного віку для реалізації здоров’язбережувальної компетенції? | |
| Категорія: Мої файли | Додав: oksana-shpundra | |
| Переглядів: 1776 | Завантажень: 0 | Коментарі: 18 | Рейтинг: 4.0/2 | |
| Всього коментарів: 16 | 1 2 » |
0
Богдан Оксана.
Одне з найважливіших завдань сучасної школи - це навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров*я. Для того щоб дітям було цікаво вчитися необхідно застосовувати різні методи і прийоми активного навчання, це може бути: мозковий штурм, робота в парах, мозаїка, карусель і тд. Також необхідно проводити бесіди з дітьми на різноманітні теми, що стосуються здоров*я, напраклад, "Чому потрібно бути здоровим?", "Що означає здоровий спосіб життя?", "Що значить правильно харчуватися?", можна запропонувати намалювати малюнки вдома на тему "Здоровий спосіб життя в моїй родині". Необхідно постійно дітям розповідати про те як зберігати своє здоров*я, що таке здоровий спосіб життя, як діяти в ситуаціях, які загрожують здоров*ю і життю людини. Наприклад під час вивчення теми "Особиста гігієна", можна дітям не тільки розказати як правильно вмиватися, доглядати за вухами, зубами, носом та очима, а й показати це наглядно, наприклад можна показати їм під мікроскопом скільки мікробів міститься у них на не митих руках, можна запросити на урок лікаря стоматолога, який розповість як правильно доглядати за зубками, а також може показати демонстацію як мікроби псують зуби. Під час того як будемо розповідати про їжу яка негативно впливає на організм, можна показати дослід, з "пепсі колою" і курячою печінкою, де наглядно видно, як печінка розчинилася під дією "Пепсі", тоді діти будуть обережніше ставитися до того чим вони харчуються. Отже, практичні приклади, допоможуть учням краще зрозуміти для чого вести здоровий спосіб життя, як потрібно правильно харчуватися щоб бути здоровим, яких і навіщо правил гігігєни дотримуватися. 
0
Попова Єлизавета
Сприятливі для здоров’я навичкиучні набувають у процесі діяльнісного (компетентнісного) підходу до навчання. Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках основ здоров’я інтерактивних методів, що забезпечують: активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо. інтерактивні методи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», «Навчаючи — вчуся», «Робота в парах», «Ток – шоу», «Розігрування правової ситуації в ролях», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Акваріум», «Суд від свого імені», «Прес».Проведення бесід на теми : 
0
Найважливішим завданням сучасної шкільної освіти – є виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров’я та здоров’я оточуючих. Тому нам як майбутнім вчитилям початкових класів, потрібно сприяти розвитку здоров’язбережувальних компетентностей учнів та формувати уміння і навички для збереження здоров’я і життя дітей. А саме: свідомого ставлення до свого здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної поведінки для здоров’я людини. На мою думку, ефективними методами реалізації здоровозбережувальної компетенції є практичні та наочні методи. Наприклад, разом з дітьми скласти таблицю чинників які впливають негативно на здоров'я, а які позитивно, і розмістити її у класі. Також за допомогою відеосюжетів, ілюстрації продемонструвати негативний вплив на наше здоров'я шкідливої їжі. Можна також дітям задати створити проект на різні тема,наприклад, "Здоров'я найцініший скарб", "Активний спосіб життя - запорука здоров'я", "Негативний вплив шкідливих звичок на здоров'я" т.д. Отже, використання даних методів сприяють свідому та бережливому ставленню до свого здоров'я, розуміння того, наскільки важливе наше здоров'я, і навичкам здорового способу життя.
0
Адарма (Бондаренко) Валентина
Майбутнє кожної держави залежить від рівня здоров`я підростаючого покоління. Причина погіршення здоров’я школярів, полягає не стільки в несприятливих умовах життя, скільки в недостатній обізнаності дітей щодо здоров`язбережувальної компетенції. Для поглиблення знань дітей з покращення власного здоров’я вчитель повинен у своїй роботі застосовувати різні методи, такі як: Бесіди ( сприяють розкриттю мислення дитини, активізують діяльність , підводять учнів до розуміння нової інформації або поглиблення та уточнення відомої) Заходи присвячені формуванню здоров’язбережувальної компетентності ( діти розігрують ситуації практичного характеру, працюють в групах, грають в ігри, які несуть в собі виховний вплив та формують бережливе ставлення до здоров’я ) Створення плакатів, малюнків та колажів про здоров’я. Проведення свята «День здоров’я». Проведення комплексу вправ, що спрямовані на зміцнення і підтримку м’язів, органів дихання, органів зору і т.д ( дихальні гімнастики, зорові вправи, фізкультхвилинки, руханки) Сюжетно-рольові ігри ( моделювання змісту здоров`язбережувальної діяльності, відповідних ролей та системи відносин ; закріплюються життєві навички, які сприяють усім складовим здоров’я) Моделювання ситуацій (використовується з метою набуття дітьми досвіду здоров`язбережувальної поведінки) Інтерактивні презентації Дискусії Аналіз історій і ситуацій
0
Створення здоров’язберігаючого життєвого простору дитини залежить, насамперед, від учителя, завдяки якому процес навчання будь – якій шкільній дисципліні має стати невід’ємною частиною здоров’язбереження учня. Сам учитель повинен слугувати взірцем здорового способу життя. Творчий підхід учителя, впровадження новітніх технологій, проблемних ситуацій, завдання розвиваючого характеру, сприяють формуванню в учнів здоров’язберігаючих компетентностей, виховання бажання вести здоровий спосіб життя та дотримуватись правил безпечної поведінки. Розглядаючи здоров’я дітей із чотирьох найважливіших аспектів (фізичного, духовного, психічного і соціального), педагоги здоров’язбережувальну компетенцію формують та реалізовують через різні заходи. Це і спортивні години («Веселі старти», «Спортивні розваги», «Спортивні свята», «Олімпійськими шляхами до здорового майбутнього», «Козацькі забави»); щоденна ранкова гімнастика; щоденні прогулянки у молодших школярів, які мають тривати до півтори години, обов’язково включаючи рухливі ігри, забави тощо; Малі Олімпійські ігри в рамках яких проходять змагання з усіх видів спорту (тих, що входять до навчальної програми школи), тренінги. Проводяться здоров’яукріплюючі хвилинки, які називаються "паузами збереження, розвитку і зміцнення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я", застосовуються комплекси вправ для формування постави, комплекси з предметами, комплекси ранкової гігієнічної гімнастики, комплекси ритмічної гімнастики і т.д. спрямовані на зміцнення і підтримку м’язів, органів дихання, зору, практичні вправи і ігрові ситуації, індивідуальна й групова діяльність. Всі виховні заходи мають бути цікавими, веселими, захоплюючими. Це сприятиме створенню гарного настрою, зміцненню здоров’я, буде виховувати в учнів найкращі риси характеру, буде розвивати інтелект і викликатиме позитивну мотивацію до здорового способу життя. Класні керівники приділяють велику увагу формуванню здоров’язбережувальних компетентностей у виховній роботі. Наприклад, для закріплення правил протипожежної безпеки в школі проводяться Дні цивільної оборони, демонструються відеофільми на тематику «Пожежна безпека в школі», «Вогнегасник – як він працює», «Пожежна безпека – основні вимоги». Весь педагогічний колектив у своїй роботі намагається сформувати в дітей стійкі навички безпечної поведінки на дорозі, у доступній формі, ознайомити учнів з основними вимогами щодо учасників дорожнього руху: пішоходів, пасажирів, велосипедистів. Для впровадження учнями у життя сформованих умінь і навичок з правил дорожнього руху в школі проводяться відкриті уроки, цільові екскурсії до найближчого перехрестя, прогулянки вздовж вулиці. Під час таких екскурсій діти знайомляться з правилами поведінки на вулиці, ймовірні небезпеки, будовою вулиці, з основними дорожніми знаками, дорожньою розміткою, особливостями руху транспорту, пішоходів, зокрема на перехрестях та переходах. Значну роль при вивченні правил дорожнього руху відіграє організація та проведення зустрічей учнів з працівниками дорожньо – транспортної служби. Вони вивчають Правила дорожнього руху в грі. Саме в грі діти вчаться, пізнають, розвиваються, розвивають мислення та інтелект. У грі часто навіть складне стає доступним. Гра приносить багато радісних та корисних хвилин для дітей і підлітків, а головне, що у легкій та невимушеній, цікавій формі діти вчаться безпечної поведінки на дорогах. Подібні заходи дають дітям необхідні знання про дорожній рух та виховують в них дисциплінованість і обережність. Важливою умовою у здоров’язбережувальній роботі також є співпраця з батьками учнів. На батьківських зборах потрібно розглядати проблеми формування у дітей здоров’язбережувальних компетентностей, а також проводити бесіди і лекції з батьками: «Умови успішного фізичного виховання дитини в сім’ї, родині», «Гігієнічне виховання дітей – основа здорового способу життя і моралі в сім’ї», «Проблема вільного часу і організації відпочинку дітей», «Приклад батьків у формуванні здорового способу життя».
0
Питання збереження здоров’я, формування позитивного ставлення дитини до власного і чужого здоров’я нині широко поширене. Це відбувається у зв’язку з погіршенням стану усіх складових здоров’я, а саме: фізичне, соціальне, психічне та духовне.
Тому я вважаю, що головне завдання реалізації здоров’язбережувальної компетентності – вплинути педагогічними методами на свідомість та поведінку учнів шляхом розвитку життєвих навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки та гармонійного розвитку учня. Формування здоров’язбережувальної компетентності має відбуватися як в урочний, так і в позаурочний час, щоб досягти кращого результату і сформувати навички у дітей. Методи, які сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності у молодших школярів. • Інтерв’ю з дорослими – різноманітні зустрічі з спортсменами, кухарями, лікарями, дієтологами та ін. (дитина самостійна здобуває знання, цьому сприяє її природня допитливість) • Бесіда з вчителем на різні теми про здоров’я, його збереження, як йому не нашкодити. • Заняття фізкультурою (фізкультхвилинки на уроках) або ж спортивних змагань, вікторин, брейн рингів і т.п. • Проведення заходів про здоров’я, запобігання хворобам, здоровий спосіб життя та інше (до них можна залучати і батьків, де діти змагаються з батьками, це їх згуртовує). • Створення індивідуальних проектів (у 3-4 класах). • Дидактичні ігри, які можна включати в навчальний процес, діти навіть не помічають, що здобувають знання, уміння та навички. • Сюжетно-рольові ігри (ґрунтуються на моделюванні змісту здоров’язбережувальної діяльності, відповідних ролей, системи відносин; інсценують умови уявної ситуації, в якій учасники виконують певні ролі; у сюжетно-рольовій грі закріплюються життєві навички, які сприяють усім складовим здоров’я). • Практичні завдання і вправи забезпечують багаторазове повторення оздоровчих дій з метою формування та вдосконалення навичок здоров’язбережувальної поведінки. • Досліди (забезпечується єдність знань, вмінь і навичок; розширює своє уявлення про чинники збереження здоров’я, починає оволодівати основними культурними формами пізнання – засобами диференціації та узагальнення досвіду). • Моделювання й аналіз ситуацій використовується з метою набуття дітьми досвіду здоров’язбережувальної поведінки (сприяє розвитку вміння передбачати наслідки дій, емоційних реакцій; розкривати взаємозв’язок між станом здоров’я і способом життя, поведінкою людини та її стосунками з іншими людьми, настроєм та вчинками). Важливою умовою у здоров’язбережувальній роботі також є співпраця з батьками учнів. На батьківських зборах необхідно розглядати проблеми формування у дітей здоров’язбережувальних компетентностей, а також проводити бесіди і лекції з батьками: «Умови успішного фізичного виховання дитини в сім’ї, родині», «Гігієнічне виховання дітей – основа здорового способу життя і моралі в сім’ї», «Проблема вільного часу і організації відпочинку дітей», «Приклад батьків у формуванні здорового способу життя». Перелічені мною методи потрібно використовувати, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей, правильно включати їх в навчальний процес, пов’язувати з темою уроку, чергувати, а також залучати самих дітей до підготовки різноманітних дискусій, проектів, створення гуртків …. Отже, робота щодо формування здоров’язбережувальної компетенції особистості у школі не повинна обмежуватися проведенням уроків з використанням здоров’язберігаючих технологій, конкурсів, оздоровчими заходами, а повинна органічно пов’язуватися із всією навчально-виховною системою школи, що і сприяє покращенню здоров’я дітей, а гарні показники здоров’я дітей підвищують ефективність освітнього процесу.
0
Попередній коментар Пікульська Світлана
(Через поганий інтернет дублюю ще раз) Питання збереження здоров’я, формування позитивного ставлення дитини до власного і чужого здоров’я нині широко поширене. Це відбувається у зв’язку з погіршенням стану усіх складових здоров’я, а саме: фізичне, соціальне, психічне та духовне. Тому я вважаю, що головне завдання реалізації здоров’язбережувальної компетентності – вплинути педагогічними методами на свідомість та поведінку учнів шляхом розвитку життєвих навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки та гармонійного розвитку учня. Формування здоров’язбережувальної компетентності має відбуватися як в урочний, так і в позаурочний час, щоб досягти кращого результату і сформувати навички у дітей. Методи, які сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності у молодших школярів. • Інтерв’ю з дорослими – різноманітні зустрічі з спортсменами, кухарями, лікарями, дієтологами та ін. (дитина самостійна здобуває знання, цьому сприяє її природня допитливість) • Бесіда з вчителем на різні теми про здоров’я, його збереження, як йому не нашкодити. • Заняття фізкультурою (фізкультхвилинки на уроках) або ж спортивних змагань, вікторин, брейн рингів і т.п. • Проведення заходів про здоров’я, запобігання хворобам, здоровий спосіб життя та інше (до них можна залучати і батьків, де діти змагаються з батьками, це їх згуртовує). • Створення індивідуальних проектів (у 3-4 класах). • Дидактичні ігри, які можна включати в навчальний процес, діти навіть не помічають, що здобувають знання, уміння та навички. • Сюжетно-рольові ігри (ґрунтуються на моделюванні змісту здоров’язбережувальної діяльності, відповідних ролей, системи відносин; інсценують умови уявної ситуації, в якій учасники виконують певні ролі; у сюжетно-рольовій грі закріплюються життєві навички, які сприяють усім складовим здоров’я). • Практичні завдання і вправи забезпечують багаторазове повторення оздоровчих дій з метою формування та вдосконалення навичок здоров’язбережувальної поведінки. • Досліди (забезпечується єдність знань, вмінь і навичок; розширює своє уявлення про чинники збереження здоров’я, починає оволодівати основними культурними формами пізнання – засобами диференціації та узагальнення досвіду). • Моделювання й аналіз ситуацій використовується з метою набуття дітьми досвіду здоров’язбережувальної поведінки (сприяє розвитку вміння передбачати наслідки дій, емоційних реакцій; розкривати взаємозв’язок між станом здоров’я і способом життя, поведінкою людини та її стосунками з іншими людьми, настроєм та вчинками). Важливою умовою у здоров’язбережувальній роботі також є співпраця з батьками учнів. На батьківських зборах необхідно розглядати проблеми формування у дітей здоров’язбережувальних компетентностей, а також проводити бесіди і лекції з батьками: «Умови успішного фізичного виховання дитини в сім’ї, родині», «Гігієнічне виховання дітей – основа здорового способу життя і моралі в сім’ї», «Проблема вільного часу і організації відпочинку дітей», «Приклад батьків у формуванні здорового способу життя». Перелічені мною методи потрібно використовувати, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей, правильно включати їх в навчальний процес, пов’язувати з темою уроку, чергувати, а також залучати самих дітей до підготовки різноманітних дискусій, проектів, створення гуртків …. Отже, робота щодо формування здоров’язбережувальної компетенції особистості у школі не повинна обмежуватися проведенням уроків з використанням здоров’язберігаючих технологій, конкурсів, оздоровчими заходами, а повинна органічно пов’язуватися із всією навчально-виховною системою школи, що і сприяє покращенню здоров’я дітей, а гарні показники здоров’я дітей підвищують ефективність освітнього процесу.
0
На мою думку найефективнішими методами реалізації здоров’язбережувальної компетенціїї у початковій школі є звичайно інтерактивні методи, адже вони діють на принципах активної взаємодії і участі як учнів між собою, так і вчителя з учнями. Діти не просто рутинно заучують чи зазубрюють правила та певні дії, а практично їх відпрацьовують, висловлюють свої думки, вчаться критично мислити.Серед таких методів виділяють:
Також, формування здоров’язберігаючої компетентності має бути комплексним, тобто здійснюватися не тільки у школі, а й вдома, тому вчителю необхідно вести пропаганду здорового способу життя для батьків, адже з них діти в першу чергу беруть приклад поведінки. Можна проводити тематичні батьківські збори, тренінги, а також залучати батьків до участі у шкільній діяльності їх дітей. Костюченко Лілія
Завдання сучасної школи - це навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров*я кожного дня.Ефективним у початковій школі є застосування інтерактивних методів.Серед них можна виокремити деякі: -мозкові штурми -рольові ігри -робота в групах -інсценування -круглі столи -дискусії -аналіз життєвих ситуацій Також для реалізації здоров'язбережувальної компетенції доцільно використовувати такі методи: -бесіди -фізкультхвилинки -проведення заходів присвячених здоров'ю,та запобіганню шкідливих звичок. -батьківські збори -тренінги -конкурси -оздоровчі заходи Отже, використання зазначених методів сприяють свідомому та бережному ставленню до особистого здоров'я, розуміння того, наскільки важливе наше здоров'я, і навичкам здорового способу життя. Доцільне застосування методів та ефективна мотивація дітей молодшого шкільного віку сприяє формуванню здоров'язбережувальної компетентності. 
0
Особливо важлива роль в організації збереження й зміцнення здоров’я дітей належить вчителю початкової школи, що зумовлено віковими особливостями молодших школярів.
Творчий підхід учителя, впровадження новітніх технологій, проблемних ситуацій, завдання розвиваючого характеру, сприяють формуванню в учнів здоров’язберігаючих компетентностей, виховання бажання вести здоровий спосіб життя та дотримуватись правил безпечної поведінки | |
| 1-10 11-16 | |
