Цей довгоочікуваний день - Вербну неділю - особливо люблять і поважають в Україні і діти,
 і дорослі. З дитинства пам'ятаю, як, повертаючись з церкви 
після Богослужіння, дорослі ще по дорозі до домівки злегка шмагали
 нас освяченими вербовими гілочками, "щоб здоровими росли".

 Як говориться у Святому Писанні, саме цього дня, у 30-му році нашої ери, в Єрусалим в’їхав Спаситель, і все місцеве населення зустрічало Його з надією на швидке звільнення від римського ярма. Христос приїхав в місто верхи на віслюку, що на Сході означало мир (на коні в’їжджали завойовники). Його супроводжували вигуками: "Осанна синові Давидовому!" і вітали як месію, вистилаючи шлях Спасителя пальмовими гілками. Отож Вербну неділю відзначається православними християнами вже протягом 11 століть. Історія цього світлого свята описана у Святому Письмі.
У нас гілки пальми замінюють гілки верби – як найперша весняна зелень, символ пробудження природи і прихід весни.

Що не бажано робити у Вербну неділю:

• Як і в будь-яке велике свято, цього дня не можна працювати. Не вітається навіть рукоділля - не можна шити, вишивати, в'язати.
• Проте у цей день добре садити або пересаджували кімнатні квіти. Наші предки були впевнені, що ці рослини принесуть багатство і благополуччя. За ними старанно доглядали, адже якщо квітка протягом місяця після Вербної неділі зів'яне - будеш жити в бідності. Особливу увагу приділяють товстолистим рослинам, приміром, грошовому дереву.
• Як кажуть: прикметі вір - але перевір. Якраз з’явилася нагода перевірити.
• За деякими прикметами, у Вербну неділю не можна розчісуватися, щоб здоров'я не пролетіло крізь зубчики гребінця.

А у вас вдома дотримуються традицій святкування Вербної Неділі?